Сьогодні уже зрозуміло, що представники політичного племені петра порошенка,
не будуть займатися реформуванням
держави. Це завдання ляже на плечі громадських ініціатив та організацій. Якщо
громадськість не зможе зламати злочинну систему влади і перемінити хід
української історії – то з цієї країни краще виїжджати. Але я залишаюся
оптимістом і віру в краще майбутнє.
Незважаючи на те, що Україна увійшла до ряду транзитно-споживацьких країн,
які паразитують на тілі розвинутих країн і не здатні забезпечити свої потреби
на базі національної економіки і створення додаткової вартості товарів, а
функціонує за рахунок внутрішніх і зовнішніх кредитів, у нас все-одно може бути
хороше майбутнє, якщо запустимо процес глибинних реформ держави.
Звісно, що будь-які реформи потрібно починати з перебудови, а в нашому
випадку з побудови, національної економіки.
Вихід держави з кризи вимагає кардинального оновлення цілей, стратегії і
тактики соціально-економічного розвитку. Ми мусимо переорієнтуватися на іншу
модель розвитку. А перш ніж взятися за реформи повинні дати відповідь на
запитання: яку економіку будуємо, експортоорієнтовану чи зосереджену на
внутрішньо-ринкових відносинах? Які сфери економіки для нас є пріоритетними?
Який повинен бути в держави бізнес-план? Яка у нас стратегія розвитку та
економічного зростання?
Кожна успішна країна має добре розвинуту, структурно визначену економічну
модель. Формування сучасної економічної модель є необхідністю для української
держави. Без вирішення цього генерального завдання розвиток нашої країни
неможливий. Але схоже, що кланово-олігархічна влада незацікавлена в розвитку
країни і розбудові державності.
Хто сьогодні зможе добитися проведення реформ у державі?
Комментариев нет:
Отправить комментарий